Як же бактерії стають стійкими до антибіотиків і що ми можемо власне з цим зробити?

Logo
Головна / Блог / Про хвороби / Як же бактерії стають стійкими до антибіотиків і що ми можемо власне з цим зробити?

А у бактерій є цілий арсенал засобів для виживання.

Для початку охреслемо, що стійкість буває первинною та вторинною.

Первинна стійкість – це коли бактерія від природи стійка до антибіотику, тому що в неї, наприклад, відсутня та частина, на яку діє цей конкретний антибіотик. Тому так важливо при захворюванні спочатку звернутися до лікаря, адже за типом захворювання, клінічною картиною, віком пацієнта лікар може припустити походження захворювання і призначити правильні ліки.

А ось все інше, що здобуває бактерія в процесі життя та передає нащадкам – це вторинна стійкість.

Що може зробити бактерія, аби вижити?

  1. Виробляти речовини, що руйнують антибіотик. Так, наприклад, стафілококи виділяють фермент, що руйнує пеніцилін. 
  2. Виробляти захисні речовини, що нібито щитом захищають від антибіотика. 
  3. Змінювати обмін речовин всередині бактерії, уникаючи використання білків, що є ціллю антибіотика
  4. Формувати насоси, що викачують антибіотик з бактеріальної клітини. 

Ці механізми бактерії можуть сформувати самостійно в результаті мутації, або ж отримати від інших бактерій.

Що залежить від нас?

  1. Ніколи не приймати антибіотики без призначення лікаря! Ні, навіть якщо минуло разу допомогло та навіть сусідка завжди так робить. Не вживати антибіотики для профілактики самостійно. Найчастіше -можна зробити тільки гірше.
  2. Не використовувати місцеві антибіотики (наприклад, краплі в ніс). Доведено, що вони не можуть створити необхідну концентрацію. Є 2 виключення: гнійний отит та кон’юнктивіт.
  3. Не переривати курс лікування та не міняти дозування, навіть якщо вже стало легше. Зниження температури та візуальне зменшення запалення – це добре, але не привід давати організму надалі боротися самому. Переривання курсу веде до стійкості та хронізації інфекції. 

З часу винайдення антибіотиків не пройшло 100 років, а ми вже знаходимось на етапі, коли знов можемо залишитися без них. Якщо хочемо у майбутньому бути захищеними від бактеріальних інфекцій, то потрібно зрозуміти, що відповідальність починається з кожного.