Головна / Блог / Статті / Роль сімейного лікаря у веденні пацієнтів з туберкульозом, основні вимоги та послідовність дій

Роль сімейного лікаря у веденні пацієнтів з туберкульозом, основні вимоги та послідовність дій

Роль сімейного лікаря у веденні пацієнтів з туберкульозом

Епідемія туберкульозу в Україні продовжується з 1995 року, а рівень захворюваності з кожним роком невпинно збільшується. Не зважаючи на тенденцію до деяких статистичних покращень, ситуація залишається неоптимістичною — щороку діагноз “туберкульоз” ставлять приблизно 32 тисячам людей та понад 6 тисяч людей помирає. Окремої уваги заслуговує поширення мультирезистентного туберкульозу, який мають понад 16% всіх хворих з вперше встановленим діагнозом.

Сьогодні, вкрай важливу роль у веденні та лікуванні пацієнтів з даним діагнозом грають саме лікарі первинної ланки. Завдяки систематичному підвищенню своєї професійної кваліфікації, лікар загальної практики повинен надавати якісну медичну допомогу, займатися динамічним спостереженням за станом здоров`я пацієнта та членів його родини, проводити необхідні обстеження та важливі лікувально-оздоровчі заходи. Також, сімейний лікар відповідає за своєчасне направлення на консультацію фтизіатра, госпіталізацію та займається питаннями експертизи тимчасової втрати працездатності.

Існують певні вимоги до сімейного лікаря в рамках роботи з пацієнтами, хворими на туберкульоз.

  1. Перш за все, це вміння проводити якісне первинне обстеження та координувати терапевтичний процес з лікарями-фтизіатрами.
  2. Здатність налагоджувати з пацієнтом довірливі довгострокові відносини, для того, щоб процес лікування був максимально ефективним та задля забезпечення безперервності надання медичної допомоги.
  3. Вміння приділяти особливу увагу інтересам та проблемам пацієнта. Володіння достатньою базою знань та актуальною інформацією, задля виявлення хвороби на ранніх стадіях.
  4. Особливу роль грає проведення інформаційно – просвітницької роботи, направленої на підвищення обізнаності населення щодо даного захворювання та необхідності якомога раніше звернутися до лікаря та отримати терапію; а також у вигляді надання консультативної психологічної допомоги пацієнтам та їх родинам.

Питання лікування.

На сьогодні, в Україні дії направлені на боротьбу з туберкульозом реалізуються відповідно до Національної програми протидії захворюванню на туберкульоз, впровадження якої дозволить покращити показники епідемічної ситуації, зменшити рівень захворюваності на ТБ, а також підвищити доступність населення до якісних профілактичних, лікувальних послуг.

Лікування пацієнтів з ТБ здійснюється у спеціалізованих протитуберкульозних закладах (ПТЗ) тільки за інформованої згоди пацієнта. У закладах первинної медичної допомоги сімейний лікар лише проводить контрольоване лікування під наглядом фтизіатра.

 

Алгоритм дій лікаря:

  1. Фтизіатр спеціалізованого ПТЗ передає сімейному лікарю необхідні препарати на місяць, які повинні зберігатися у відповідальної особи закладу, а також індивідуальну картку хворого, в якій медична сестра лікаря відзначає кожен прийом хворим препаратів;
  2. Лікар загальної практики повинен постійно контролювати стан хворого, виникнення побічних реакцій та стежити за дотриманням схеми лікування та вживання ПТП;
  3. У разі 2-х кратного пропуску пацієнтом прийому, медична сестра повідомляє про це лікаря, який в свою чергу інформує дільничного фтизіатра;
  4. Щомісяця пацієнт повинен проходити огляд у фтизіатра задля моніторингу та корекції терапії .

Важливо зазначити, що пацієнти з обмеженими формами туберкульозу без бактеріовиділення можуть отримувати лікування в амбулаторних умовах, тільки за умови чіткого дотримання призначень. В даному випадку, сімейний лікар виконую вкрай важливу роль, адже саме він несе відповідальність за правильну організацію та психологічну підтримку, що сприяє дотриманню лікування та досягненню максимального терапевтичного ефекту від ПТТ.

Які дії лікаря?

  1. Моніторинг дотримання пацієнтом призначень фтизіатра — здійснення лікарем контрольованого лікування ПТП (ДОТ- послуги).
  2. Застосування індивідуального підходу в оцінці ризиків щодо дотримання режиму лікування кожним окремим пацієнтом, підвищення прихильності до лікування, адже використання ДОТ є вкрай важливою та ефективною складовою лікування активного ТБ.
  3. Задля підвищення терапевтичної ефективності, рекомендовано залучати куратора, контактні дані якого повідомляються пацієнту. Головна роль куратора — формування прихильності до лікування на амбулаторному рівні, проведення навчання та залучення хворого до лікування.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *