Головна / Блог / Новини / Під час пандемії COVID-19 кількість інших інфекцій зменшилася. Чому так?

Під час пандемії COVID-19 кількість інших інфекцій зменшилася. Чому так?

Нещодавно опубліковані Центром громадського здоров’я дані свідчать про те, що загальний рівень поширення інфекційних хвороб в Україні знизився на 40-70%, а у випадку з кором – на 99%. Пояснюємо, що стало причиною позитивної динаміки, чи зберігатиметься вона надалі, і як вплине на картину захворюваності рівень вакцинованості населення. 

Позитивна динаміка

За даними ЦГЗ України, за 8 місяців 2020 року було зафіксовано значне зниження захворюваності на кишкові інфекції (сальмонельоз, шигельоз, ентерити, коліти, гастроентерити, харчові токсикоінфекції, ротавірусний ентерит), а також кір, краснуху, паротит та інші. 

Так, приблизно вполовину зменшилася захворюваність на харчові інфекції, випадків краснухи зафіксували в 4 рази менше, ніж у 2019 році, паротиту – удвічі менше тощо.  

Під час пандемії COVID-19 кількість інших інфекцій зменшилася. Чому так?

Звідки такі цифри?

Експерти називають дві основні причини зниження рівня захворюваності на інфекційні хвороби. 

Перша причина – самоізоляція, носіння захисної маски у громадських місцях, соціальне дистанціювання та карантинні заходи у школах і садочках. Адже велика кількість інфекційних хвороб передається від людини до людини, тож швидко розповсюджуються у колективах. 

Друга причина – підвищення уваги до особистої гігієни, часте миття рук, використання антисептиків тощо. Наприклад дуже розповсюджені кишкові інфекції – це, перш за все, хвороби брудних рук та продуктів. 

Також на динаміку захворюваності позитивно вплинуло закриття закладів харчування та зміна формату харчування у навчальних закладах. 

Якщо детальніше розглянути ситуацію за нозологіями, то, наприклад, захворюваність на лептоспіроз в Україні зазвичай зростає навесні і влітку, коли люди більше часу проводять біля водойм (саме тут частіше за все відбувається зараження). Проте навесні карантинні обмеження були досить жорсткі, діяли обмеження на рух транспорту, тож було важко дістатися до громадських та диких пляжів. Крім того, люди максимально дотримуватися заходів безпеки і вносили корективи у свої плани на літній відпочинок. 

У випадку шигельозу (дизентерії) великі спалахи зазвичай фіксуються у закладах спільного перебування, де організовано харчування. Зазвичай саме недотримання санітарно-гігієнічних вимог кухарями призводить до масових захворювань. Наприклад, у 2018 році близько 100 дітей постраждали у таборі “Орлятко” на Донеччині, а у 2019 році – півсотні дітей захворіли на шигельоз в оздоровчому таборі в Одеській області. В цьому році діяльність дитячих таборів була максимально обмежена. 

Кір, краснуха, паротит, педикульоз – це хвороби “колективні”. Тож самоізоляція (а у випадку з кором ще й гучна вакцинаторська кампанія минулого року) дозволила зменшити кількість таких спалахів. 

Що буде далі?

На жаль, без системних змін у сфері громадського здоров’я, інфекційного контролю та комунікацій досягнути стабільно низьких показників захворюваності на інфекційні хвороби неможливо. Тож після зняття карантинних обмежень медики прогнозують приріст пацієнтів за перерахованими нозологіями. Хоча збереження звички часто мити руки та дотримуватися гігієни кашлю і чхання може в цілому мати позитивні наслідки. 

Проте показова динаміка захворюваності на інфекційні хвороби – це лише одна сторона пандемії. Інша – різке зниження охоплення дітей плановими щепленнями. Це збільшує ризики виникнення спалахів контрольованих інфекцій у найближчі роки. Ідеться про дифтерію, правець, кір, який в цьому році показав рекордне зниження, та інші інфекції, від яких захищає вакцина. 

Низькі показники щеплень пов’язані зі страхом батьків наразити свою дитину на небезпеку під час відвідування лікувальних закладів під час пандемії. Проте зазначимо, що цей страх невиправданий.

По-перше, поліклініки вживають всіх необхідних заходів, щоб розділити потоки маленьких пацієнтів. Щеплення проводять в окремих кабінетах із дотриманням всіх гігієнічних вимог, оголошуються “дні здорової дитини” тощо. 

По-друге, під час будь-яких епідемій нещеплені діти є найбільш уразливими. Для них ризики захворювання та ускладнень збільшуються у порівнянні з вакцинованими дітьми. Тож у МОЗі рекомендують дотримуватися календаря щеплень, особливо зараз – під час пандемії COVID-19.

 

Анна Мячина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *