Головна / Блог / Новини / Кіберхондрія: наскільки небезпечно шукати симптоми в інтернеті?

Кіберхондрія: наскільки небезпечно шукати симптоми в інтернеті?

Коли ми нездужаємо, перше джерело, куди ми частіше звертаємося за допомогою, не лікар, а всезнаюча всесвітня павутина. Це просто і доступно. Досить вбити запит в пошуковик і зануритися в самоаналіз фізичного стану. Однак розраховувати на те, що бездушна пошукова система поставить вірний діагноз і стане для вас порятунком, не слід. Це небезпечно не тільки з точки зору фізичного самопочуття, а й психологічного. Адже люди ризикують стати кіберхондриками. 

Що це таке?

Американські вчені стверджують, що загальнодоступність медичної інформації призвела до зростання захворювань на кіберхондрію, про що повідомляє журнал Cyberpsychology, Behavior and Social Networking. Кіберхондрія розлад, що виражається в прагненні самодіагностики та постановки діагнозу в результаті відвідування різноманітних медичних сайтів. Своїм виникненням термін зобов’язаний Брайану Фаллону, професору Колумбійського університету в Нью-Йорку, який пропонує визначати кіберхондрію як різновид іпохондрії, тільки з прив’язкою до «всесвітньої павутини».

Автор роботи Томас Фергус пояснює, що кіберхондрія виникає у тривожних і недовірливих людей: за найменшого нездужання такі люди відразу ж починають шукати інформацію за симптомами захворювання, приміряти їх «на себе», переконуватися, що вони дійсно хворі. Проблема в тому, що людина в такій ситуації починає себе «накручувати», ходити по лікарях і відчувати себе все більше хворою так працює наша уява. Турбуватися про своє здоров’я неодмінно потрібно, підкреслює Фергус, але тільки якщо це занепокоєння обгрунтоване. 

Згідно з дослідженням, 8 з 10 американців шукали ту чи іншу інформацію за симптомами захворювань в інтернеті. «Коли ви дивитеся медичні книги, ви не можете бачити відразу всі можливі захворювання, що відповідають вашим симптомам, але в інтернеті вони надаються у великій кількості, з чого ви робите висновок, що раз інформації так багато, значить, ця хвороба зустрічається дуже часто, отже, вона є і у вас», пояснює автор. Психолог Університету Майнца Габі Бляйхард підтверджує, що кіберхондрія отримала в даний час дуже широке поширення, тому що в інтернеті можна швидко і легко отримати будь-яку інформацію про будь-яке захворювання по симптомах.

Чому гуглити симптоми небезпечно

Словосполучення «гострий головний біль» виявилося в топі пошуку, оскільки запит охопив 25% загальної кількості за досліджуваний період. І знаєте, що в якості відповіді отримували всі ці користувачі? “Пухлина головного мозку”. Це при тому, що від такого страшного діагнозу страждає лише 0,0002% населення нашої планети.

Чому відповідь «рак головного мозку» піднялася так високо? Адже найчастіше гострий головний біль викликаний надмірним вживанням кави або перевтомою. Володар наукового ступеня з медицини Ерік Хорвіц пояснює цей феномен тим, що на рівні несвідомого людину «чіпляє» ​​емоційно забарвлена інформація. Що з нею робити користувачеві, залежить тільки від його об’єктивності та влаштування психіки.

Кіберхондрія це результат когнітивної помилки мислення, викликаний невиправдано високою увагою до страшних хвороб. Перші позиції на видачу інформації про них обумовлені факторами, пов’язаними з налаштуваннями пошукової системи, а не з частотою виникнення в реальному житті.

Ознаки кіберхондріі

На рівні несвідомого наше мислення частіше фокусується на негативі, в той час як позитивну новину пропускає. Це обумовлено інстинктом самозбереження і необхідністю завжди бути напоготові. Від базових прошивок нікуди не дітися, оскільки вони забезпечують безпеку та сприяють продовженню життя. Однак якщо ви помічаєте за собою або близьким наступні особливості поведінки, межа між здоровим глуздом і одержимістю вже перейдена:

  • постійний моніторинг інформації свого нездужання;
  • надмірна стурбованість здоров’ям без об’єктивних причин;
  • схильність самостійно визначати діагноз, виходячи з даних з неперевірених джерел;
  • схильність до перебільшень;
  • відсутність об’єктивності в судженнях і самокритики;
  • погіршення самопочуття (морального та фізичного) після чергової дози отриманої інформації.

Кіберхондрики і медицина?

Статистика численних опитувань говорить про те, що інформації з інтернету довіряє 75-80% користувачів, не перевіряючи достовірність і авторитетність її джерела. А 35% сміливо ставлять собі діагноз, виходячи тільки з отриманих в мережі даних. Замість консультації фахівця така людина обирає проходження онлайн-тестів та відвідування медичних веб-порталів.

Щодо думки відвідати лікаря і порадитися з фахівцем: його відвідує лише невеликий відсоток «кіберхондриків», оскільки одні з них просто не сумніваються в правильності самодіагностики, а інші бояться підтвердження діагнозу компетентним лікарем. Той відсоток, який все ж потрапляє до лікарів, починає методично проводити обстеження для підтвердження своєї «болячки». І якщо одне дослідження показало, що все нормально і хвороби немає, то, на думку «кіберхондриків», це помилка лабораторії, УЗД-діагностики або МРТ-апарату, але не помилка самоперевірки.

Інтернет рясніє інформацією про різноманітні хвороби, і завтра людина знайде у себе симптоми нового, обов’язково смертельного або важкого захворювання, і все піде по замкнутому колу. Зрозуміло, що доступність медичної інформації це благо для людини в наш час, але все повинно бути дозовано.

 

Аліна Манасова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *