Головна / Блог / Новини / Діти з цукровим діабетом: психологічні особливості та поради батькам

Діти з цукровим діабетом: психологічні особливості та поради батькам

Цукровий діабет (ЦД) — одне з найбільш поширених хронічних захворювань у дитячому віці. У той же час, діти та підлітки — це особлива категорія хворих, яка потребує посиленої уваги з боку лікарів. Адже їм складно зрозуміти, до яких негативних проявів може призвести ЦД.

Перебіг захворювання у дітей молодшого шкільного віку завжди вважався тяжким, що пов’язано також із ендогенними чинниками (страх перед ін’єкцією, відмова від їжі тощо). На початковому етапі у дитини відмічається загальна слабкість, схуднення навіть при гарному апетиті, дратівливість, зниження успішності в школі, нудота, блювання, іноді нічне нетримання сечі, що вказує на декомпенсацію цукрового діабету.

У підлітків велике значення має емоційний чинник, що впливає на перебіг захворювання. Їм притаманні депресія і агресивність, у тому числі і спрямована на самих себе, тривожність, порушення харчової поведінки, конфлікти в родині, низька самооцінка, проблеми з виконанням медичних рекомендацій.

Підбір адекватної дози інсуліну представляє певні труднощі, тому можливе завищення дози й розвиток хронічного передозування інсуліну або синдрому Сомоджи. У дітей з синдромом Сомоджи відзначають погане самопочуття як наслідок частих нападів слабкості, головного болю, запаморочення, порушеного сну, «розбитості» і сонливості протягом дня. Сон стає поверхневим, тривожним, часті кошмарні сновидіння. Уві сні діти плачуть, кричать, а при пробудженні у них спостерігається сплутана свідомість і амнезія. Після таких ночей хворі протягом усього дня залишаються млявими, капризними, дратівливими, похмурими і апатичними.

Суттєве значення мають стосунки з батьками, друзями та однолітками — емоційна підтримка з їхнього боку оптимізує психологічний стан хворого, що сприяє стабілізації метаболічної компенсації ЦД. На жаль, батьки не завжди можуть створити для дитини сприятливу соціально-психологічну атмосферу вдома. Це підсилює у хворого відчуття своєї неповноцінності в порівнянні з однолітками. Тому вже на перших етапах бажано, щоб хворий отримував допомогу від медиків, соціальних працівників, психологів, а також мав підтримку від батьків, педагогів та однолітків.

Психологічні етапи прийняття хворими та їх близькими діагнозу «цукровий діабет»

Діти з цукровим діабетом: психологічні особливості та поради батькам

Рекомендації для батьків:

  1. Відвідуйте тренінги, школи цукрового діабету. Підтримуйте партнерські стосунки з лікарем. Консультуйтеся з психологом.
  2. Родина повинна виробити єдину тактику поведінки,щоб допомогти хворій на цукровий діабет дитині знайти своє місце в суспільстві.
  3. Розмовляйте з дитиною про діабет. Бесіди є одним з проявів турботи.
  4. Постарайтеся не забувати, що ваша дитина залишається такою ж як і раніше – переживає (не тільки про діабет), радіє (не тільки від хороших цукрів), сумує (не тільки від того, що потрібно робити уколи), закохується, мріє тощо.
  5. Повідомте класного керівника дитини про особливості цукрового діабету, щоб у школі не виникло непорозумінь.
  6. Дбайте не тільки про діабет, але й про дитину, про себе. І вчіть цього своє цукрове чадо.

 

Лейла Гасанова, психолог

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *