Головна / Блог / Новини / Лікування хворих на хронічний гепатит С: тестування, виявлення, підбір терапії

Лікування хворих на хронічний гепатит С: тестування, виявлення, підбір терапії

Яке серологічне тестування використовувати? 

Для визначення серологічних даних щодо перенесеної в минулому або виявлення поточної інфекції у дорослих, підлітків та дітей віком > 18 місяців рекомендовано проводити серологічне дослідження на ВГС (антитіла чи антитіла/антиген) із використанням швидкого діагностичного тесту (ШДТ) або лабораторного імунологічного дослідження, що відповідатиме мінімальним стандартам безпеки, якості та продуктивності (з урахуванням аналітичної, клінічної чутливості та специфічності).

 (Наполеглива рекомендація, якість доказових даних від низької до помірної)

Стратегія проведення серологічного тестування

У дорослих та дітей віком старше 18 місяців перед проведенням додаткового ТНК (тест на визначення нуклеїнових кислот методом ПЛР) рекомендовано провести одне серологічне дослідження щодо первинного виявлення серологічних ознак перенесеної у минулому або виявлення поточної інфекції для підтвердження наявності вірусної інфекції.

(Умовна рекомендація, низька якість доказових даних)

Виявлення вірусної інфекції

Безпосередньо після отримання результату серологічного дослідження на реактивні антитіла до ВГС в якості кращої стратегії діагностики вірусної інфекції рекомендовано використовувати кількісний або якісний ТНК для виявлення РНК ВГС.

(Наполеглива рекомендація, помірна/низька якість доказових даних)

Дослідження для виявлення ядерного антигену ВГС (p22), що має клінічну чутливість, співставну з ТНК, є альтернативою проведення ТНК для діагностики вірусної інфекції.

(Умовна рекомендація, помірна якість доказових даних)

Оцінювання відповіді на лікування ВГС

Для визначення результатів після завершення противірусного лікування, що тривало 12 або 24 тижні (тобто СВВ12 або СВВ24), слід використовувати ТНК для якісного або кількісного виявлення РНК ВГС.

(Умовна рекомендація, помірна/низька якість доказових даних)

Скринінг на вживання алкоголю та консультування для зниження рівня споживання алкоголю

В осіб з інфекцією ВГС рекомендовано проводити оцінювання споживання алкоголю. Особам із середнім або високим рівнем вживання алкоголю слід пропонувати поведінкові втручання для зниження рівня споживання алкоголю.

(Наполеглива рекомендація, помірна якість доказових даних)

Визначення ступеня фіброзу та цирозу печінки

В умовах обмежених ресурсів для виявлення фіброзу печінки рекомендовано використовувати APRI або FIB-4, уникаючи використання інших неінвазивних тестів, що потребують більшого обсягу ресурсів, зокрема еластографії або FibroTest.

(Умовна рекомендація, низька якість доказових даних)

Терапія для дорослих та підлітків

ВООЗ рекомендує пропонувати лікування всім особам із діагнозом інфекції ВГС віком від 12 років або старше незалежно від стадії захворювання.

(Наполеглива рекомендація, помірна якість доказових даних).

ВООЗ рекомендує застосування пангенотипних схем ПППД для лікування осіб із хронічною інфекцією ВГС віком від 18 років та старше.

(Умовна рекомендація, помірна якість доказових даних).

При лікуванні підлітків з хронічною інфекцією ВГС віком 12–17 років або  з масою тіла щонайменше 35 кг ВООЗ рекомендує:

  • софосбувір/ледіпасвір протягом 12 тижнів при ВГС генотипів 1, 4, 5 та 6;
  • софосбувір/рибавірин протягом 12 тижнів при ВГС генотипу 2;
  • софосбувір/рибавірин протягом 24 тижнів при ВГС генотипу

(Наполеглива рекомендація, дуже низька якість доказових даних).

У дорослих без цирозу печінки можна застосовувати наступні пангенотипні схеми:

  • софосбувір/велпатасвір протягом 12 тижнів;
  • софосбувір/даклатасвір протягом 12 тижнів;
  • глекапревір/пібрентасвір протягом 8 тижнів.

У дорослих із компенсованим цирозом печінки можна застосовувати наступні пангенотипні схеми:

  • софосбувір/велпатасвір протягом 12 тижнів;
  • глекапревір/пібрентасвір протягом 12 тижнів;
  • софосбувір/даклатасвір протягом 24 тижнів;
  • софосбувір/даклатасвір протягом 12 тижнів.

Лікування дітей віком 0–12 років

У дітей віком молодше 12 років із хронічною інфекцією ВГС ВООЗ рекомендує:

  • відкладення лікування до  досягнення   12  років (умовна рекомендація, дуже низька якість доказових даних);
  • більше не рекомендовано застосування схем на основі інтерферону (наполеглива рекомендація, дуже низька якість доказових даних).

Олена Панкова, лікар-інфекціоніст 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *