Головна / Блог / Новини / Стигматизація хворих на туберкульоз: наслідки для людини та шляхи вирішення проблеми

Стигматизація хворих на туберкульоз: наслідки для людини та шляхи вирішення проблеми

Стигматизація хворих на туберкульоз – важлива проблема, яка спостерігається на кожному етапі діагностування та лікування. У суспільстві завжди існувало упереджене ставлення до тих, у кого був виявлений туберкульоз. Стигма та дискримінація пов’язані і створюють суттєвий бар’єр для ефективної боротьби з туберкульозом.

Стигматизація – це упереджене, негативне ставлення до окремої людини чи групи людей, пов’язане з наявністю у неї/них якихось особливих властивостей чи ознак. Вона проявляється опосередковано через поширення в суспільстві негативного ставлення, що пізніше призводить до дискримінації як прямого порушення прав людини.

Стигма має багато негативних наслідків, наприклад, заперечення людьми своєї хвороби або намагання приховати її від знайомих чи сім’ї. Страх відчуження є причиною того, що хворі не звертаються за допомогою до установ охорони здоров’я і не проходять курс лікування. Багато людей, не знаючи, що у них є туберкульоз, бояться пройти тестування через стигму, яка існує.

Стигматизація хворих на туберкульоз: наслідки для людини та шляхи вирішення проблеми

Чому виникає стигма?

Причин виникнення стигми декілька:

  • недостатнє розуміння хвороби, міфи про хворобу, страх та огидливість щодо «заразних» хворих;
  • відсутність лікування (або обмежений доступ до нього);
  • безвідповідальність повідомлень у ЗМІ;
  • поширення соціальних страхів та побоювань, а також суспільного осуду, пов’язаних зі способом життя хворого;
  • втрата роботи, зниження матеріального та соціального статусів (після одужання можуть виникнути складнощі із поверненням до звичної діяльності, особливо якщо вона передбачає тісний контакт з людьми);
  • суттєво змінюється спосіб життя, що стосується не лише хворого, але і членів його сім’ї.

Стигматизація хворих на туберкульоз: наслідки для людини та шляхи вирішення проблеми

Наслідки стигми та дискримінації

Стигма та дискримінація хворої на туберкульоз людини призводить до наступних наслідків:

  • у хворих людей занижується самооцінка, з’являються депресія та відчай;
  • збільшується ризик інфікування через страх проходити медичний огляд та страх осуду;
  • людина ігнорує своє реальне або потенційне захворювання;
  • порушуються права та свободи людей у сфері охорони здоров’я, праці, освіти тощо;
  • зменшуються зусилля, спрямовані на боротьбу з туберкульозом, або їхня ефективність;
  • втрачаються близькі стосунки з рідними через їх хвилювання та страх захворіти;
  • людина може втратити роботу.

Зниження рівня стигматизації є необхідним кроком задля ефективної боротьби з хворобою та надання адекватного догляду і підтримки тим, кого стосується ця проблема. Серед шляхів подолання стигматизації, насамперед, є впровадження програм регулярного інформування про туберкульоз для людей різних вікових груп та видів діяльності, зокрема надання об’єктивної інформації про шляхи захворювання туберкульозу та методи профілактики, розвінчування міфів і суспільних стереотипів, а також демонстрація толерантного ставлення до людей з туберкульозом як поведінки, що має стати нормою у суспільстві.

Гасанова Лейла, психолог

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *