Як працює мозок під час стресу, — лікар-невролог Олена Ульянова

Logo
Головна / Блог / Новини / Як працює мозок під час стресу, — лікар-невролог Олена Ульянова

Традиційно, в березні проводиться Всесвітній тиждень мозку, завдання якого полягає у розповсюдженні корисних знань та демонстрації аспектів функціонування центральної нервової системи. Зважаючи на сьогоднішню ситуацію в Україні та світі, у цьому матеріалі ми зупинимося на темі функціонування мозку в умовах стресу. Адже у період воєнних дій було б непогано дізнатися, як можна “домовитись” із власним мозком більш-менш витримувати велике напруження.

Бий або біжи

Лікар-невролог клініки “Медея” (Одеса) Олена Ульянова каже, що мозок у період стресу отримує дуже багато кортизолу – гормону стресу. “Його художня назва — гормон “бий або біжи”, — жартує лікарка, підкреслюючи, що за умови його нетривалого впливу на мозок людина може перемогти в Олімпіаді, виступити публічно або швидко вирішити проблему. Якщо ж вплив тривалий, мозок у зоні так званого гіпокампу починає зменшуватися в об’ємі, і через це з’являються проблеми з пам’яттю (запам’ятовування, відтворення інформації), аж до серйозних незворотних змін у головному мозку (хвороба Альцгеймера, деменція).

Що робити?

Навіть під час критичних ситуацій з мозком можна “домовитись”. Для цього використовуються методики, що діють на блукаючий нерв — глибоке повільне дихання, деякі вправи-практики з йоги/гімнастики. “Єдине — не використовується медитація у гострій стресовій ситуації. У такому разі кортизол, гормон, що діє в рамках “бий або біжи”, вимагає будь-якої активної дії, — стверджує Олена Ульянова. — Наприклад, обійняти себе або іншу людину чи навіть постукати ногами об землю”.

Один із найпростіших способів отримати дозу позитивних емоцій – це їжа. Процес харчування активізує відразу безліч зон головного мозку: смакові центри довгастого мозку та мосту, смакові центри гіпоталамусу (емоційне сприйняття їжі, харчові уподобання, центр голоду) та таламусу (смакова увага); кіркові центри смаку (острівцева кора, об’єднання смакових, тактильних та нюхових сигналів). Але проблема в тому, що надмірна пристрасть до їжі у поєднанні з гіподинамією швидко призводить до набору ваги. Тому в стресових умовах рекомендується їсти менше, але різноманітно (хоча б намагатися).

До речі, деякі вчені, що спеціалізуються на роботі мозку, вбачають прямий зв’язок між роботою мозку та кишківника. Наприклад, якщо у вас мігрень чи важке протікання епілепсії, особливо під час важкої стресової ситуації, є інструменти для стимуляції так званого блукаючого нерва для зменшення тяжкого перебігу цих захворювань (головне, щоб до них був доступ під час воєнних дій в Україні). “Цей блукаючий нерв бере участь у роботі кишківника. Є роботи, що доводять зв’язок депресії та тривоги з роботою кишківника, а також деяких аспектів переїдання, а потім і ожиріння”, — пояснює Олена Ульянова. Тому, за словами лікарки, поки що розглядаються принципи стимуляції блукаючого нерву для покращення роботи кишківника та стресостійкості людини.

Ще одна ефективна програма з видобутку швидких позитивних емоцій — лінь. Справа в тому, що програма економії сил належить до базових потреб людини. Під час відпочинку виділяється особливий медіатор — ацетилхолін, який викликає приємне почуття розслабленості. Однак надмірна лінь, звичайно, має негативні наслідки.

Найцікавіші факти про роботу мозку

  1. Обсяг пам’яті мозку необмежений. У мозку, на відміну від комп’ютерів і телефонів, місце ніколи не закінчується. Неможливо дізнатися настільки багато інформації, щоб не було куди її розмістити. Але для кращого запам’ятовування цієї інформації мозку необхідно висипатися.
  2. Мозок не втомлюється від інтелектуальної роботи. Почуття втоми та апатії з’являються лише через емоції та переживання.
  3. Закоханість можна побачити на фМРТ. Хтось вважає, що закоханість — це стан душі людини. Але насправді, коли людина закохана, у мозку відбуваються зміни. Якщо зробити фМРТ, то на знімках буде помітно як «загоряються» місця, у яких є дофамін — нейромедіатор, що викликає приємні відчуття.
  4. Мозок не відчуває біль. У мозку немає больових рецепторів. Вони присутні лише у мозкових оболонках та кровоносних судинах. Наприклад, коли людина відчуває головний біль, болить зовсім не сам мозок, а його тканини.
  5. Мозок на 60% відсотків складається з жирів. Мозок — орган, в якому міститься найбільше жирів. Тому для його здоров’я так потрібна дієта, багата на корисні жири (омега-3 та омега-6). Вони зміцнюють стінки мозкових клітин, а також переносять та зберігають жиророзчинні вітаміни.
  6. Мозок не може існувати без кисню та глюкози. Нервовим клітинам необхідні ці дві речовини для функціонування та виживання. Якщо протягом 3-5 хвилин мозок не отримує достатньо кисню або глюкози, у ньому відбуваються незворотні порушення. Доведено, що смерть практично ніколи не буває миттєвою. Поки в клітинах мозку ще є кисень і глюкоза, він не гине.
  7. Мозок генерує від 25 тисяч до 50 тисяч думок на день. Підраховано, що у більшості людей 70% цих думок — негативні. Крім того, понад 100 тисяч хімічних реакцій відбуваються в мозку щомиті.
  8. Різні частини мозку відповідають за різні функції. Чи замислювалися ви коли-небудь, що станеться, якщо видалити частину мозку? Резекція тих чи інших відділів супроводжуватиметься втратою однієї з функцій, починаючи від рухів руками, закінчуючи мовленням.
  9. У мозку є німі зони. Справді, так звані “німі” зони мозку, які відповідають за важливі функції, існують. Тільки на перший погляд здається, що після резекції цих зон ми не побачимо втрати функцій. Але насправді вільних зон немає, різною мірою всі відділи головного мозку активні.
  10. Ми використовуємо мозок не на 100%? Деякі вчені, наприклад Альберт Ейнштейн, вважають, що ми використовуємо мозок на 9%. Невролог Олена Ульянова стверджує, що це міф, бо мозок працює на всі 100% цілодобово та перебуває у функціональній активності протягом усього життя, навіть коли ми спимо. Але, якщо ми говоримо про інтелектуально-мнестичні особливості (розумні) — тоді це індивідуально і залежить від розвиненості полів головного мозку. Чим більше людина працює над розвитком своїх інтелектуальних здібностей, тим більший об’єм головного мозку може включатися в роботу.

Підготувала Аліна Манасова