Сьогодні тисячам українців у різних містах доводиться ховатися в укриттях, аби зберегти своє життя та здоров’я. Як укриття використовуються не тільки спеціалізовані споруди, що були створені для забезпечення захисту населення та відповідно обладнані, але й будь-які інші доступні споруди та їхні частини. У цій ситуації важливо пам’ятати про те, що контроль за інфекціями під час війни порушується і ризики розповсюдження інфекційних хвороб значно зростають, особливо в місцях, де одночасно перебуває велика кількість людей. Отже правила інфекційного контролю в укриттях стають надзвичайно актуальними, тим паче наближається новий епідсезон.
Щоб організувати інфекційний контроль в укритті, слідуйте такому алгоритму:
1. Перший етап – планування заходів з профілактики інфекцій та попередження виникнення спалахів. Сюди входять створення алгоритму дій в разі виникнення захворювань, підготовка резерву засобів індивідуального захисту, медичного обладнання, дезінфекційних засобів тощо.
2. Визначення особи, відповідальної за інфекційний контроль. За можливості, спеціаліст з ІК повинен брати участь у плануванні готовності до надзвичайних ситуацій на місцевому та регіональному рівнях і бути доступним до консультацій в рамках процесу планування реагування на катастрофи. Бажано виділити в кожному укритті людину, яка координуватиме дотримання заходів з ІК і триматиме зв’язок з місцевими/регіональними консультантами.
3. Організація постійного моніторингу стану здоров’я осіб, що перебувають в укриттях, та проведення сортування. Кратність проведення цих заходів залежить від місцевого контексту та наявних ресурсів, але щонайменше після прибуття/надходження до укриття, щодня, в разі виникнення спалаху, при переведенні особи в заклад охорони здоров’я. Також рекомендовано заохочувати людей самостійно повідомляти про виникнення симптомів між проведенням оглядів.
4. Заохочення до вакцинації від таких захворювань як правець, гепатит, грип, COVID-19. Введення вакцини має бути задокументовано.
5. Організація ізолятора або кімнати для ізоляції, відповідно до вимог інфекційного контролю. При виборі приміщення для ізоляції слід звернути увагу на те, щоб ця зона була якомога далі від інших і мала принаймні одне вікно, щоб забезпечити потік повітря. Якщо ізоляційна кімната/зона не огороджена стінами, можна звести огорожу з гіпсокартону, дсп, пластику. В умовах обмежених ресурсів можна використовувати переносні кімнатні перегородки, штори або постільну білизну.
Олена Станкевич, лікарка-інфекціоністка