Цукровий діабет

Діабет 1 типу

Logo
Головна / Цукровий діабет / Діабет 1 типу

Зміст

Цукровий діабет 1 типу (діабет 1 типу) – це аутоімунний стан, при якому імунні клітини організма людини атакують і назавжди вимикають свої ж клітини, що виробляють інсулін у підшлунковій залозі.

Інсулін – гормон, який допомагає клітинам вашого організму використовувати глюкозу для отримання енергії. Ваше тіло отримує глюкозу з їжею, яку ви їсте. Інсулін дозволяє глюкозі переходити з крові в клітини вашого організму.

Коли клітин вистачає, тканини печінки та м’язів зберігають зайву глюкозу, яку також називають цукром у крові, у вигляді глікогену. Він розщеплюється на цукор у крові і виділяється, коли вам потрібна енергія між прийомами їжі, під час фізичних вправ або під час сну. При діабеті 1 типу організм не здатний переробляти глюкозу через брак інсуліну. Глюкоза з їжі не може потрапити в клітини. Це залишає в крові занадто багато глюкози. Високий рівень цукру в крові може призвести як до короткотермінових, так і до довгострокових проблем.

Діабет 1 типу також називали неповнолітнім або інсулінозалежним діабетом, оскільки колись вважали, що ця форма діабету розвивалась лише у дітей, а інсулін застосовувався лише при цукровому діабеті 1 типу. Зараз ці терміни є неточними, оскільки у дорослих людей можливий розвиток діабету 1 типу (що називається діабетом 1 типу у дорослих), а людям із пізніми стадіями діабету 2 типу іноді потрібен інсулін.

Близько 5% усіх людей, які страждають на діабет, страждають на діабет 1 типу. Це діагностується за наявністю двох або більше специфічних до діабету антитіл у крові. Цілком можливо, що людина може мати ці антитіла, але не проявляти жодних симптомів на ранніх стадіях. Хоча наявність близького члена сім’ї з діабетом 1 типу є сильним фактором ризику, близько 85% людей з діабетом 1 типу не мають відомої сімейної історії захворювання. Цукровий діабет 1 типу може також почати розвиватися після травми або хірургічного видалення підшлункової залози або після вірусної інфекції, такої як кір чи поліомієліт. З незрозумілих поки що причин діти, у яких розвивається діабет 1 типу, потребують лікування інсуліном набагато швидше і швидше, ніж дорослі, у яких розвивається ця хвороба.

Симптоми діабету 1 типу:

  • надмірний голод
  • надмірна спрага
  • затуманений зір
  • надмірна втома
  • часте сечовипускання
  • різка втрата ваги за короткий проміжок часу

Вважається, що діабет 1 типу викликаний імунною реакцією, при якій організм атакує себе помилково. Тому фактори ризику менш зрозумілі, ніж при інших типах діабету.

Наступне може спричинити підвищений ризик:

  • Наявність родича першого (батько, брат, сестра) або другого ступеня (дядько, тітка, двоюрідний брат) з діабетом 1 типу збільшує ризик до 15 разів.
  • Молодший вік, оскільки діабет 1 типу частіше діагностується у дитини, підлітка або молодого дорослого
  • Білі люди частіше хворіють на цукровий діабет 1 типу, ніж чорношкірі та латиноамериканці.

Критерії постанови діагнозу Цукровий діабет 1 типу

У нормі вміст глюкози в капілярній крові складає 3,3-5,5 ммоль/л.  За відсутності симптомів ЦД ( цукрового діабету) у дитини, підлітка чи людини з групи ризику (обтяжена спадковість, ожиріння тощо) вважають за необхідне проведення  орального глюкозотолерантного  тесту (ОГТТ). Проводити тест рекомендується  зранку, після 3 днів перебування  обстежуваного на звичайному харчуванні й на тлі звичайної фізичної активності. Тест повинен проводитися за допомогою глюкози, розчиненої  в 250-300 мл води. Розчин варто випити протягом 5 хвилин. Дітям до 14 років кількість глюкози для проведення  ОГТТ дають з розрахунку 1,25 г глюкози на 1 кг ваги дитини (загалом не більше 75 г.). Забір крові для дослідження проводиться  натще і через 2 години після навантаження

Варто пам’ятати, що деякі фактори можуть вплинути на показники тесту, в першу чергу – деякі лікарські препарати, наявність інфекційного або вірусного захворювання у дитини та ін.

При глікемії натще < 6,1 ммоль/л проводиться  стандартний оральний  тест толерантності до глюкози (див. вище). При отриманні двічі рівня глікемії натще в капілярній крові > 6,1 ммоль/л  або у венозній  крові > 7,8 ммоль/л, або ж вибірково > 11,1 ммоль/л,  діагноз ЦД не викликає сумнівів й тест не проводиться.  Якщо наявні симптоми ЦД ( надмірне сечовиділення, надмірна спрага, немотивована  втрата у вазі), проводять визначення глікемії натще або вибірково, протягом дня, на тлі звичайного харчування обстежуваного.

Для встановлення  діагнозу ЦД та оцінки стану компенсації захворювання  найінформативнішими  лабораторними дослідженнями, окрім визначення  рівня глюкози  крові  (одноразове   натще  і  повторні  впродовж доби), є визначення  рівня  глюкози у сечі, а також вмісту кетонових тіл у сечі та крові

З метою визначення  ступеня порушення  інших обмінних процесів  проводять  дослідження  рівня  ліпідів крові, білка і його фракцій, електролітів, показників коагулограми і функціонального стану печінки та нирок. Якість довготривалого  контролю порушення вуглеводного обміну визначають за допомогою  таких показників як глікозильований  гемоглобін А1 та А1с, а також фруктозамін.

За сукупністю типових для цукрового діабету І типу симптомів у дітей та підлітків установити діагноз не складно. Такі ознаки, як підвишена спрага, надмірне сечовиділення, особливо вночі, зміна маси тіла, загальна слабкість, свербіж, сухість шкіри, підвишення рівня цукрку в крові вказують на діагноз цукровий діабет.

Лікування та засоби попередження

Оскільки цей тип діабету є аутоімунним захворюванням, дослідники намагаються знайти ліки, які можуть змінити імунну систему, щоб вона не атакувала та не руйнувала бета-клітини, що виробляють інсулін. Іншим головним акцентом є раніше проведений генетичний скринінг, щоб краще визначити, хто має високий ризик розвитку діабету 1 типу та чи є у нього залишкове вироблення інсуліну. Якщо лікарі встигнуть встановити тих, хто піддається високому ризику, ще до того, як у них сформувався аутоімунітет, вони можуть втрутитися, щоб зберегти функцію бета-клітин.

Вважається, що можуть бути фактори навколишнього середовища, які стимулюють імунну систему починати атакувати бета-клітини. Дослідження в цій галузі проводяться активно, але все ще не дозволяють зробити остаточні висновки.  Можливими є дієтичні фактори, включаючи білки коров’ячого молока, дефіцит вітаміну D та дефіцит жирних кислот омега-3. Іншими досліджуваними факторами є вірусні інфекції, збільшення рівня ожиріння, психосоціальний стрес та специфічна флора кишечника. Хоча традиційно вважалося, що люди з діабетом 1 типу мають нижчу вагу, сучасні дослідження показують, що поширеність ожиріння зростала більш швидкими темпами серед хворих на цукровий діабет 1 типу порівняно із загальною популяцією. В даний час близько 50% людей з діабетом 1 типу страждають від надмірної ваги або ожиріння.

Якщо у вас діагностували діабет 1 типу, ваше тіло не може виробляти власний інсулін. Вам потрібно буде приймати інсулін, щоб допомогти своєму організму використовувати цукор у крові. Інші методи лікування також можуть обіцяти контроль над симптомами діабету 1 типу.

Інсулін

Люди з діабетом 1 типу повинні приймати інсулін щодня. Зазвичай інсулін застосовують ін’єкційним методом. Кількість необхідного вам інсуліну змінюється протягом дня. Люди з діабетом 1 типу регулярно перевіряють рівень цукру в крові, щоб з’ясувати, скільки їм потрібно інсуліну. Як дієта, так і фізичні вправи можуть впливати на рівень цукру в крові.

Метформін

Метформін – це пероральний препарат для лікування діабету. Протягом багатьох років його застосовували лише у людей з діабетом 2 типу. Однак у деяких людей з діабетом 1 типу може розвинутися резистентність до інсуліну. Це означає, що інсулін, який вони отримують під час ін’єкцій, працює не так, як слід.

Метформін сприяє зниженню рівня цукру в крові, зменшуючи вироблення цукру в печінці. Лікар може порадити приймати метформін на додаток до інсуліну.

Інші ліки

Для людей, які страждають на цукровий діабет 1 типу, можуть з’явитися нові пероральні ліки. Сотагліфлозин (Zynquista) поки що чекає офіційного затвердження . Якщо він отримає зелене світло, цей препарат стане першим пероральним препаратом, призначеним для використання поряд з інсуліном у людей з діабетом 1 типу.

Цей препарат працює для зниження рівня глюкози в крові, змушуючи організм виводити його з сечею та зменшуючи всмоктування глюкози в кишечнику. Подібні ліки вже існують для людей з діабетом 2 типу, але жодні не схвалені для людей з 1 типом.

Дієта та фізичні вправи

Люди, які страждають на цукровий діабет 1 типу, повинні їсти регулярно і їсти, щоб підтримувати рівень цукру в крові стабільним. Дієтолог, який також є сертифікованим педагогом з діабету, може допомогти скласти план харчування.

Вправи також допомагають знизити рівень цукру в крові. Кількість інсуліну, можливо, доведеться регулювати відповідно до вашого рівня фізичних вправ.

Ускладнення

Високий рівень цукру в крові може завдати шкоди різним частинам тіла. Якщо цукровим діабетом не управляти належним чином, це збільшує ризик розвитку наступних ускладнень:

  • підвищений ризик серцевого нападу
  • проблеми з очима, включаючи сліпоту
  • пошкодження нервових закінчень
  • інфекції на шкірі, особливо на ногах, які можуть вимагати ампутації у серйозних випадках
  • ураження нирок

Діабет може пошкодити ваші нерви і призвести до стану, який називається діабетична нейропатія. Це часто зустрічається у стопах. Невеликі порізи, особливо на нижній частині ніг, можуть швидко перерости у важкі виразки та інфекції, особливо якщо рівень цукру в крові не контролюється.

Це пов’язано з тим, що ви можете не відчути чи не побачити порізи, тому не        лікуєте їх. Ось чому важливо регулярно перевіряти ноги, якщо у вас діабет. Якщо   ви випадково помітили будь-які травми стопи, негайно повідомте про це лікаря.

Людям із діабетом 1 типу слід також звертати увагу на інші зміни в їх організмі.