Криза «генеративність – занурення в себе»

30 – 60 років


Психічне здоров’я

Психічне здоров’я - криза
Головна / Психічне здоров’я / Криза «генеративність – занурення в себе»

Провідна діяльність – продуктивно творча

КРИЗА 30-ТИ РОКІВ (криза ранньої дорослості)

Криза 30-ти років – умовна назва. Цей стан може наступити і раніше, і пізніше.

Перед людиною постає завдання – знайти себе у нових життєвих обставинах, вимірюючи масштаб своєї особистості з новими перспективами. На цьому періоді життя людина впевнена, що можливим є повна реалізація усіх її цілей і бажань.

ДЛЯ ДАНОЇ КРИЗИ ХАРАКТЕРНИМ Є:

  • поглиблений самоаналіз, зміна уявлення про своє життя,
  • руйнування попереднього способу життя,
  • підтвердження свого статусу дорослості,
  • укріпити своє місце у дорослому житті,
  • переоцінка цінностей.

Кризу 30-ти років нерідко називають кризою сутності життя. Ці пошуки, як і вся криза в цілому, знаменують перехід від молодості до зрілості.

Спостерігаються ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ у переживанні кризи 30-ти років. Для чоловіків характерним є професійні та особистісні зміни, але пріоритети сконцентровані на кар’єрі. У жінок пріоритети змінюються на протилежні: ті, хто будував кар’єру, замислюються про родину та дітей; тих, хто був орієнтований на сім’ю, починають приваблювати професійні цілі.

КРИТЕРІЇ ВИХОДУ З КРИЗИ РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ:

  • любов як беззастережне прийняття іншого;
  • створення сім’ї, народження й виховання дітей;
  • усвідомлювання цінності людей, що перебувають поруч, розвиток відповідальності за свою та їхню долю;
  • формування стійких переконань, нової позитивної системи життєвих цінностей;
  • вибір власної життєвої стратегії вдосконалення знань, професійної майстерності, творчості;
  • оволодіння здатністю до саморозвитку, формування індивідуальності, неповторності, розширення сфери спілкування.

НАСЛІДКИ НЕГАТИВНОГО ПЕРЕБІГУ КРИЗИ РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ:

  • надмірне захоплення собою, задоволення лише своїх потреб, власного комфорту;
  • недостатність цілісності характеру, відсутність зрілості, індивідуальності, рефлексивних властивостей, здатності до самопізнання;
  • уникання міжособистісних стосунків, самотність, ізоляція, дистанціювання;
  • нездатність до мобілізації внутрішніх ресурсів, природних задатків, соціальної активності.

КРИЗА 40-КА РОКІВ (криза дорослості)

Цей період є критичною оцінкою та переоцінкою того, що було досягнуто до цього часу.

ДЛЯ ДАНОЇ КРИЗИ ХАРАКТЕРНИМ Є:

  • зниження життєвих сил, послаблення здоров’я, критична оцінка та переоцінка досягнутого у житті, усвідомлення нереалізованості деяких життєвих планів;
  • відчуття спустошеності, безперспективності, застою, утрачених можливостей, стурбованість швидкоплинністю часу;
  • емоційне збіднення, думки про одноманітність власного життя, втрата його сенсу, охолодження до того, що захоплювало на попередніх етапах життя;
  • схильність надто вперто дотримуватися своїх життєвих правил, з недовірою ставитись до нових ідей;
  • відчуття невпевненості у завтрашньому дні, накопичення втоми, знервованості й пригніченості, депресивні стани;
  • виникнення бажання змінити життя, розпочати все спочатку, але усвідомлення того, що це вже не все по силам;
  • поява стійких шкідливих звичок: зловживання алкоголем, куріння, сидячий спосіб життя, які чинять негативний вплив на здоров’я.

Криза 40-ка років нерідко викликається і загостренням сімейних відносин (діти, як правило, підростають і починають жити своїм життям, помирають деякі близькі родичі і родичі старшого покоління, втрата безпосередньої участі в житті дітей сприяє остаточному усвідомленню характеру подружніх відносин та ін.).

КРИТЕРІЇ ВИХОДУ З КРИЗИ ДОРОСЛОСТІ:

  • нові успіхи на роботі («друге дихання»), професіоналізм, мудрість як усвідомлення смислу власного життя й людських взаємин;
  • вироблення нового образу Я, переосмислення життєвих цілей, внесення змін у діяльність;
  • досягнення стабільності внутрішнього світу й поведінки, орієнтація на теперішнє, адекватний рівень домагань;
  • перехід до генеративності (інтерес до наступного покоління, різноманітних аспектів його виховання, збільшення культурного потенціалу);
  • намагання скоригувати свою діяльність, турбота про збереження близьких стосунків з родичами й друзями, піклування про власне здоров’я, підготовка до спокійного та забезпеченого життя у похилому віці.
  • особлива чуйність у подружніх стосунках; підтримка батьків похилого віку.

КРИЗА 50 – 60 РОКІВ (криза зрілості)

ОЗНАКИ Й СИМПТОМИ КРИЗИ ЗРІЛОСТІ:

  • кардинальна зміна способу життя з виходом на пенсію (іноді гострий стан «шоку відставки»);
  • втрата важливої соціальної ролі й значущого місця в суспільстві;
  • відділення людини від своєї референтної групи, звуження кола спілкування;
  • погіршення матеріального становища;
  • зміна структури психологічного часу;
  • зростання уразливості організму зі збільшенням ймовірності смерті. Вироблення психологічної готовності до протидії соціальному старінню:
  • адекватне сприйняття старості (протистояння негативним стереотипам);
  • попереднє планування й розумний розподіл часу, цілеспрямоване використання решти років життя;
  • передбачення негативних станів і подій, протистояння афективному збідненню, пов’язаному з втратою близьких людей і відокремленням дітей;
  • збереження емоційної гнучкості, прагнення до афективного збагачення в інших формах;
  • прагнення сприйняти «відставку» в позитивному плані як звільнення діяльності від жорстких обмежень за змістом і часом.

КРИТЕРІЇ ВИХОДУ З КРИЗИ ЗРІЛОЇ ДОРОСЛОСТІ:

  • адаптація до вікових змін – тілесних, психофізіологічних;
  • рольова переорієнтація, відмова від старих і пошук нових рольових позицій (треба зуміти перейти до нового розгляду себе, своєї унікальності не через призму однієї ролі (професіонала чи батька), а з інших позицій);
  • набуття душевної гнучкості (подолання психічної ригідності), пошук нових форм поведінки, нового життєвого укладу, нових шляхів включення в суспільство;
  • вияв нових здібностей (успішне старіння можливо, якщо людина зможе пристосуватися до неминучого фізичного дискомфорту чи знайде таке заняття, яке допоможе їй відволіктися).

Успішне подолання кризи призводить до формування у людини генеративності (продуктивності) як прагнення подальшого розвитку.

 

Психологічні проблеми та їх вирішення

Вікові кризи