Криза «інаціативність – почуття провини»

3 – 6 років


Психічне здоров’я

Психічне здоров’я - криза
Головна / Психічне здоров’я / Криза «інаціативність – почуття провини»

Провідний вид діяльності – сюжетно-рольова гра

Вік гри (від 3-х до 6-ти років). У дошкільному періоді розпалюється конфлікт між ініціативою і провиною. Діти починають цікавитися різними видами діяльності, пробувати нове, контактувати з однолітками, залюбки піддаються навчанню і вихованню. Це вік, коли головним почуттям ідентичності стає: «Я — те, що я буду». Заохочення починань дитини сприяють становленню ініціативності, розширенню меж незалежності, розвитку творчих здібностей. За надмірного контролю і обмеження діяльності у дітей виникає сильне почуття провини. Діти, охоплені цим почуттям, пасивні, скуті і в майбутньому мало спроможні до продуктивної  праці.

КРИЗА СЕМИ РОКІВ

Діти 6–7-річного віку у зв’язку із загальним (психічним та особистісним) розвитком виявляють виразне прагнення посісти нове, більш значуще становище у житті, виконувати нову, важливу не лише для них діяльність. Реалізуючи це прагнення, вони вступають у суперечність зі стилем свого життя, їх перестає тішити гра. Дошкільний період закінчується кризою семи років.

ОЗНАКИ Й СИМПТОМИ КРИЗИ 7 РОКІВ:

  • утрата дитячої безпосередності: нарочитість, безглуздість, штучність поведінки, клоунада;
  • манірність поведінки (намагаючись виправдати сподівання дорослих, дитина відверто демонструє навіть ті позитивні якості, які їй не властиві);
  • поява психологічних бар’єрів; діти стають менш зрозумілими для навколишніх;
  • відсутність безпосередніх емоційних реакцій на зовнішні стимули: дитина навчається приховувати власні почуття й переживання, поведінка відзначається примхливістю, неадекватністю реакцій;
  • дитина виявляє негативізм, стає неслухняною, злою, агресивною, конфліктною, впертою;
  • поява фрустраційності, афектів, потреби відокремлення від дорослого.

Дорослі опиняються перед новими труднощами у вихованні, бо дитина стає важкокерованою, а часом і взагалі некерованою.

Майже всі діти 6-7-річного віку готові до навчання і хочуть іти до школи, у багатьох, однак переважає зовнішня мотивація. Саме в цьому прагненні закорінені можливості подолання кризи семи років, адже вступ до школи засвідчує перехід до нової, суспільно значущої та суспільно оцінюваної діяльності – навчання. Важливо, щоб ці зміни у житті дитини узгоджувалися з її внутрішніми потребами.

Психологічні проблеми та їх вирішення

Вікові кризи