Криза «комунікабельність – ізоляція»

19 – 29 років


Психічне здоров’я

Психічне здоров’я - криза
Головна / Психічне здоров’я / Криза «комунікабельність – ізоляція»

Провідний вид діяльносі – професійне спрямування

Це період завершення фізичного дозрівання організму і завершальний етап початкової соціалізації особистості. Дана криза протікає не менш гостро, ніж підліткова. Симптомами є: різного роду страхи (страх перед новим життям, можливістю зробити неправильний вибір, страх відповідальності за зроблений вибір та ін.), висока тривожність, невротичні реакції, хронічні захворювання та ін.

ОЗНАКИ ВНУТРІШНІХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ ТА ПРОТИСТОЯНЬ ЗРІЛОЇ ЮНОСТІ:

  • потреба в соціальному визнанні та обмеження можливості її реалізації;
  • потреба в самостійності й протекційне ставлення дорослих, зокрема батьків;
  • потреба в самоосмисленні, самоідентифікації та недостатня або суперечлива інформація про себе, а також несформоване вміння інтегрувати, переосмислювати цю інформацію;
  • потреба в розумінні й відчуття самотності, відчуженості;
  • потреба в професійному самовизначенні та недостатні можливості й слабка мотивація у реалізації вибору; •впевненість у собі чи сором’язливість;
  • експериментування з різними ролями чи фіксація на одній ролі;
  • здатність до научіння чи параліч трудової діяльності;
  • сексуальна поляризація чи бісексуальна орієнтація;
  • ідеологічна переконаність чи заплутаність системи цінностей

УМОВИ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ЗРІЛОЇ ЮНОСТІ:

  • професійне самовизначення з урахуванням життєвих цінностей особистості;
  • набуття індивідуального стилю діяльності;
  • залучення у суспільне життя, усвідомлення особистої відповідальності за свої вчинки перед суспільством;
  • розширення соціального оточення, сфери контактів, а відповідно, і кола значущих інших;
  • розвиток особистісної рефлексії;
  • розвиток здатності прогнозування наслідків запланованих дій і вчинків не лише з прагматичних, але й морально-етичних, духовних позицій;
  • переростання дружби з особою протилежної статі в закоханість, любов.

НАСЛІДКИ ДИФУЗІЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЗРІЛОЇ ЮНОСТІ:

  • відсутність мотивації до пошуків сенсу власного життя;
  • уникнення постановки питань щодо життєвої позиції та перспектив, невміння будувати життєві плани, регресія й прагнення відтермінувати набуття дорослого статусу;
  • відчуття ізоляції й спустошеності;
  • неусвідомлений, але стійкий стан тривоги;
  • постійне перебування в очікуванні чогось такого, що може чарівно змінити життя;
  • уникнення особистісного спілкування, тісних міжособистісних стосунків, нездатність емоційно впливати на осіб протилежної статі;
  • заперечення, аж до презирства, всіх передбачуваних ролей і моральних цінностей, орієнтація на «протилежне»;
  • презирство до всього вітчизняного й ірраціональне захоплення всім іноземним.

КРИТЕРІЇ ВИХОДУ З КРИЗИ ЗРІЛОЇ ЮНОСТІ:

  • пізнання себе у професійних ролях, формування реальних життєвих планів, індивідуального способу життя, вияви зусиль щодо подолання життєвих труднощів;
  • досягнення реалістичного професійного вибору, заснованого на відвертій, чесній самооцінці й реальних варіантах кар’єри;
  • усвідомлення цінності людей, що перебувають поруч, розвиток відповідальності за свою та їхню долю;
  • прийняття відповідної своїй статі дорослої сексуальної ролі;
  • усвідомлення цінності кохання, досягнення соціально сприятливої дорослої сексуальної ролі, створення сім’ї, народження й виховання дітей.

 

Психологічні проблеми та їх вирішення

Вікові кризи