Усі ми хоча б раз у житті відкладали на завтра те, що можна і варто було б зробити сьогодні, а натомість заповнювали свій час роботою простішою чи приємнішою. Таке явище має чітку назву – прокрастинація. Психологши вже давно вивчають явище прокрастинації, тому сьогодні розглянемо причинами прокрастинації та методи боротьби з нею.
Отже, прокрастинація — психологічний термін, що означає схильність людини відкладати неприємні завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат.
Насамперед, важливо зрозуміти, що прокрастинації піддаються всі. Вона долає більшість людей, коли ті втомилися або занудьгували, але для деяких перетворюється на справжню залежність. Такі люди цілий день уникають роботи, щоб потім піти додому і працювати до пізньої ночі, відчайдушно намагаючись закінчити те, що могли завершити до обіду.
Види прокрастинації:
Залежно від такої емоційної реакції, науковці виділяють два фундаментальні типи прокрастинаторів:
Розслаблений
- прокрастинатор витрачає час на інші, більш приємні заняття і розваги.
- їх прокрастинація – це форма втечі від неприємних переживань, пов’язаних з виконанням того, що вони відкладають.
- в глибині їх мотивів може бути прагнення до задоволення найважливіших емоційних потреб – в увазі і схваленні з боку оточуючих, в любові, упевненості в собі.
Напружений
- прокрастинатор характеризується загальним перевантаженням, втратою відчуття часу, незадоволеністю власними досягненнями, неясними життєвими цілями.
- страх невдачі, страх продемонструвати свою некомпетентність є найбільш поширеною причиною прокрастинації цього типу.
- Іноді комплекс неповноцінності виражається у прокрастинаторів у формі своєрідної манії величі: «я можу це зробити набагато краще (ніж хтось), просто в мене немає часу цим зайнятися».
Прокрастинація має причини виникненння тому пропоную розглянути їх:
- Авторитарність батьків. Затягування може бути відповіддю на авторитарний стиль виховання батьків.
- Страх невдачі. Людина боїться, що не впораєшся з поставленим завданням, побоюється, що у неї не досить здібностей, умінь або часу. «вже краще не робити зовсім, ніж виглядати безглуздо», – думає прокрастинатор. Низька самооцінка, невпевненість в собі – ось що заважає.
- Перфекціонізм. Людина не приймає середніх результатів. Якщо вже братися за справу, то виконувати її бездоганно.
- Незрозумілі цілі. Якщокерівник не позначив, в якому напрямі треба рухатися, зате пояснив, що пріоритетів немає і усе головне – людина опиняється в повній розгубленості і прагне відтягнути виконання незрозумілих завдань. Вона просто не знає, з якого боку підійти до проблеми, а як натура нерішуча, боїться брати на себе відповідальність.
- Невірні переконання. Людині здається, що якщо загнати її в рамки, вона можеш виконати роботу набагато краще.
Як боротися з прокрастинацією?
Не існує універсального способу. Але можна знизити її прояви. Варто відслідкувати, коли саме ми прокрастинуємо, з’ясувати чому та спробувати проконтролювати цей момент.
Ось основні метоби бородьби з прокрастинацією:
- Зниження тривожності: регулярний сон, самонавіювання, концентрація на досягнутих успіхах, чай із заспокійливих трав.
- Планування свого робочого часу та аналіз виконаного, а особливо— невиконаного.
- Плануйте перерви під час роботи і чітко слідуйте графіку
- Визначення пріоритетів. Визначайте, які справи є невідкладними та потребують негайного вирішення.
- Складне завдання можна розкласти на низку завдань та виконувати їх послідовно.
- Використомуйте метод відуалізації – уявляйте себе у майбутньому і сого чи сможете досягнути, якщо ваша праця та ваші дії будуть плідними.
Якщо проблема прокрастинації не вирішуються вище зазаначеними методами і продовжкє вам заважати, то слід звернутися до спеціаліста: психолога, психотерапевта, коуча, який допоможк вам дослідити причину вашої прокрастинації та знайти саме її рішення.
Бережіть свій психічний стан та бідьте здорові!
