Розлади харчової поведінки

Розлади харчової поведінки можуть бути реальною загрозою для життя людини. Однак при правильному і своєчасному лікуванні, а також за фахової підтримки можливе повне одужання таких пацієнтів. На жаль, через існуючі стереотипи та упередження щодо того, як виглядають люди з розладами харчування, багато хто з них вчасно не звертається за кваліфікованою допомогою, якої вони так гостро потребують.

Розлади харчової поведінки (РХП) — нервова анорексія, булімія та компульсивне переїдання, наразі є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки вони асоційовані з вираженими негативними медико-соціальними наслідками та мають найвищий рівень смертності серед усіх психічних захворювань. Сьогодні кожні 62 хвилини принаймні одна особа вмирає від наслідків РХП

РХП можуть нести серйозні наслідки фізичному здоров’ю та психологічному та соціальному благополуччю молодої  – тож надзвичайно важливо забезпечити їх вчасне виявлення і звернення за фаховою допомогою.

Симптоми і види розладів харчової поведінки

Нервова анорексія

Характеризується суттєвим обмеженням споживанням їжі, що призводить до критичного зниження маси тіла (нижче допустимих для даного віку параметрів). При цьому наявний сильний страх поправитися і більшість осіб, попри низьку вагу, продовжують вживати дії скеровані на схуднення. Засоби спрямовані на схуднення можуть включати як обмеження їжі, так і надмірні фізичні навантаження та різного роду «очисні» дії (самовикликана блювота, вживання послаблюючих та сечогінних).

Ознаки нервоворї анорексії:

• Бажа­ння постійно знижувати вагу і відмова підтримувати її на рівні мінімальної норми для відповідної вікової категорії;
• Сильний страх щодо збільшення маси тіла або змоги погладшати, навіть якщо вона не досягає норми, і це відчуття не вщухає при постійному зниженні ваги, а лише поси­люється в міру подальшого схуднення; 3
• Порушення сприйняття власної ваги або форм тіла, надмірний їх вплив на самооцінку (дисморфоманія/дисморфофобія);
• Нервова анорексія, що почалася у перед­пубертатний період, може призвести до пізньої ­появи менструального цик­лу.

Нервова булімія

Має багато спільного з анорексією – і надмірний зв’язок самооцінки з образом тіла, і страх поправитися. Лиш при булімії маса тіла не є нижче стандартних меж, натомість мають місце неконтрольовані приступи сильного переїдання (переважно на фоні «дієт» і голодування). Ці приступи супроводжуються страхом набрати вагу, а відтак – діями скерованими на запобігання цьому – самовикликаним блюванням, використанням сечогінних та проносних засобів, фізичними навантаженнями та ін.

Для булімії притаманні такі ознаки, як:

• напади некерованого підвищеного апетиту, великого поглинання їжі, відчуття браку контролю над цим процесом (більш ніж двічі на тиждень за останні 3 місяці);
• За нападоподібним переїданням слідом ідуть спроби позбутися зайвого, вдаючись до різних форм очисної поведінки (штучного спричинення блювання, надмірного використання проносних або сечогінних засобів), крім того, задля зниження ваги додаються ще суворі дієти з надмірним фізичним навантаженням;
• Напади переїдання супроводжуються гострим відчуттям прови­ни і сорому. Хоча вага при цьому може бути в межах норми чи навіть недостатньою.

Компульсивне переїдання

Вживання набагато більшої кількості їжі, ніж передбачалось, у продовж короткого часу. Як і булімія характеризується приступами переїдання лише на відміну від булімії приступи переїдання не супроводжуються компенсаторними діями, як-от самовикликаним блюванням та ін

Як зрозуміти, що йдеться саме про розлад харчової поведінки, а не про звичайне переїдання?

При компульсивному переїданні ви відчуваєте втрату контролю, а реакцією на їжу є почуття провини, відрази, сорому або зніяковілості і ви переїдаєте щонайменше раз на тиждень упродовж трьох місяців, часто в таємниці.

Нерідко минають роки, доки рідні та близькі помічають ознаки РХП. За даними a. E. Kazdin, від моменту виникнення захворювання до звернення за допомогою минає в середньому 8 років.

Попередження та профілактика РХП

Найкращою профілактикою розладів харчової поведінки є формування позитивного образу власного тіла :

РХП найчастіше зустрічаються у підлітків, тому пропонуємо батькам рекомендації, які допоможуть сформувати у дітей позитивне сприйняття власного тіла:

• Пояснюйте підліткам важливість повноцінного, збалансованого харчування і помірних фізичних вправ.
• Не намагайтесь повністю контролювати харчування ваших дітей. Не робіть зауважень з приводу того, скільки вони їдять.
• Проаналізуйте своє ставлення до стрункості та схуднення. Нагадуйте дітям та собі, що вага і фізична форма нічого не говорять про характер людини і її переваги. Слідкуйте за тим, щоб не посилати дитині несвідомі повідомлення, про те, що худі люди успішніші, гідні уваги або привабливіші.
• Навчіть дитину критично ставитися до медіа – образів ідеальних тіл.
• Переконайтеся, що у вашої дитини є можливість вибору з різних видів фізичної активності та спонукайте регулярно займатися фізичними вправами і насолоджуватися можливостями свого тіла.

Якщо ви помітили сукупність декількох ознаки РХП у себе чи у близької людини, обов’язково зверніться за професійною медичною допомогою. Пам’ятайте, що психічні розлади не з’являються за один день і, щоб від них позбавитись необхідно озброїтись терпінням та наполегливістю.

Першим кроком на шляху до одужання є усвідомлення необхідності звернення за фаховою допомогою. Важливо зрозуміти те, що уникаючи викликів, ви не вирішуєте проблем.

Розлади харчової поведінки – це не стиль життя чи свідомий вибір людини, а серйозна медична проблема з непередбачуваними наслідками.