Лікування та профілактика  


Інформація щодо ВІЛ/СНІДу

Лікування та профілактика   
Головна / Інформація щодо ВІЛ/СНІДу / Лікування та профілактика  

АРТ = ЖИТТЯ

ВІЛ-інфекція – це хронічне захворювання. ВІЛ вражає переважно клітини імунної системи. Як і більшість хронічних захворювань потребує лікування. Наразі, в більшості випадків, тривалість життя ВІЛ-інфікованих людей, які приймають антиретровірусну терапію (АРТ), не відрізняється від тривалості життя неінфікованих людей.

Лікування та профілактика  

 

Люди з ВІЛ живуть повноцінним життям: створюють сім’ї та народжують неінфікованих дітей, навчаються та роблять кар’єру, старіють й виходять на пенсію. Сучасні антиретровірусні препарати дозволяють швидко (до 6 місяців) приборкати ВІЛ і знизити його кількість в крові до невизначуваного рівня. Це дає змогу імунній системі відновлюватись і не давати можливості розвиватись інфекційним та деяким онкологічним захворюванням, які виникають но тлі слабкого імунітету. На ранніх стадіях ВІЛ-інфекції імунна система відновлюється набагато швидше, ніж на пізніх.

 

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО АРТ?

ВІЛ можна послаблювати за допомогою комбінованої АРТ, що складається з трьох або більше препаратів. АРТ не виліковує ВІЛ-інфекцію, але пригнічує розмноження вірусу в організмі людини і сприяє зміцненню його імунної системи і відновленню її здатності боротися з інфекціями та онкологічними захворюваннями.

Антиретровірусна терапія (АРТ) – це прийом ліків 1–2 рази на день. Зменшення складових призводить до неефективності лікування та до розвитку стійкості до призначених препаратів. Лікування проводиться амбулаторно. Лікар, який призначатиме АРТ, разом з вами врахує фактори, які можуть впливати на якість лікування: режим роботи (нічні зміни, відрядження тощо), вживання наркотичних речовин, супутні захворювання, вживання інших лікарських засобів, а також контрацептивів і т.ін.

Про наявність деяких захворювань людина може не знати, тому що вони можуть деякий час не проявлятись і не викликати болю або неприємного відчуття. Наприклад, вірусні гепатити В та С, туберкульоз, інфекції, що передаються статевим шляхом, тощо. Лікар запропонує зробити деякі лабораторні, інструментальні обстеження та отримати консультації інших фахівців. Важливо дослухатись рекомендацій лікаря, тому що ефективність лікування ВІЛ залежить від наявності та своєчасного лікування цих захворювань, багато з яких виліковні. Є державні безкоштовні програми лікування туберкульозу, вірусного гепатиту С та ін.

Пігулки приймають щодня, в один і той же час протягом всього життя. Потрібно виконувати також інші рекомендації лікаря щодо режиму прийому препаратів: до або після їжі, запиваючи їх водою. Необхідно періодично проходити обстеження для слідкування за ефективністю лікування. Перевіряти, чи знижується кількість вірусу в крові та чи відновлюється імунна система. На ефективність лікування впливає і дотримання здорового способу життя: гарне харчування, помірне фізичне навантаження, достатній сон, відпочинок, обмеження шкідливих звичок тощо.

 

АРТ = НЕІНФІКОВАНІ ДІТИ

Передача ВІЛ від матері до дитини може відбутися під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дітей, народжених ВІЛ-позитивними матерями. Без спеціальних заходів профілактики ВІЛ передається в 30–40% випадків. Ризик передачі ВІЛ від матері до дитини можна майже повністю усунути за умови, якщо і мати, і дитина отримують АРВ-препарати. Жінці призначають АРТ, рекомендують відмовитись від грудного вигодовування. Дитина одразу після народження теж отримує профілактичний курс лікування АРВ-препаратами. Після пологів прийом АРТ жінкою необхідно продовжувати протягом усього життя.

 

ДОКОНТАКТНА ПРОФІЛАКТИКА ІНФІКУВАННЯ ВІЛ

Що таке доконтактна профiлактика інфікування ВIЛ? Доконтактна профілактика (ДКП) інфікування ВІЛ – це добровільний прийом антиретровірусних препаратів людиною, не інфікованою ВІЛ, але у якої існує високий ризик інфікування. ДКП доповнює існуючі методи профілактики ВІЛ-інфекції.

Доконтактна профілактика ефективна за умови щоденного прийому препаратів, але не забезпечує 100% захисту від ВІЛ-інфекції. ДКП застосовують у комплексі з іншими дієвими методами профілактики: презервативами та систематичним тестуванням на ВІЛ. Варто пам’ятати, що залишається ризик зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), гепатитами та іншими захворюваннями.

ДЛЯ КОГО ПРИЗНАЧЕНА ДКП?

Доконтактну профілактику призначають лікарі: чоловікам, що практикують секс із чоловіками та мають високий ризик інфікування; чоловікам і жінкам з високим ризиком інфікування ВІЛ при гетеросексуальних контактах; сексуальним працівникам і працівницям; людям, що вживають ін’єкційні наркотики; статевим партнерам з ВІЛ-негативним статусом в дискордантних парах, особливо якщо ВІЛ-позитивний партнер не отримує АРТ або не досягнута вірусологічна супресія на тлі прийому АРТ, і при плануванні вагітності.

ПОСТКОНТАКТНА ПРОФІЛАКТИКА ВІЛ

Постконтактна профілактика (ПКП) – це медичний захід, спрямований на попередження розвитку інфекції після ймовірного контакту з ВІЛ з високим ризиком інфікування.

ПКП включає наступні кроки:

  • першу допомогу;
  • консультування і оцінку ризику інфікування ВІЛ;
  • тестування на ВІЛ після отримання інформованої згоди;
  • залежно від ступеню оціненого ризику, проведення короткого курсу (28 днів) антиретровірусної терапії (АРТ) з наданням підтримки і подальшого спостереження.

ПКП проводиться як при професійному контакті з ВІЛ або високій ймовірності такого контакту, так і при випадковому контакті, який не пов’язаний з професійною діяльністю. Якщо у людини стався статевий контакт, який супроводжувався насильством, пошкодженням або зісковзуванням презервативу, випадковий укол голкою, випадковий контакт з кров’ю (попадання на слизові, ушкоджену шкіру та ін.), потрібно якомога швидше протягом перших годин після контакту, не очікуючи на результати тестування, оптимально до 2 та не пізніше 72 годин після контакту отримати медикаментозну ПКП. Оптимальна тривалість ПКП становить 28 днів.

Ризик інфікування ВІЛ при сексуальному насиллі може бути вищим, ніж при добровільних статевих актах, оскільки травматизація підвищує ризик передачі ВІЛ. Ризик інфікування також зростає за наявності ІПСШ (як у активного, так і у пасивного партнера), а також, якщо статевому насиллю піддається дівчина підліткового віку (незрілість клітин піхви та шийки матки підвищує сприйнятливість до ВІЛ-інфекції). Першу допомогу після ймовірного контакту з ВІЛ необхідно надати негайно після контакту, щоб скоротити час контакту з інфікованими біологічними рідинами (у тому числі з кров’ю) та тканинами.

При пораненні голкою або іншим гострим інструментом порядок дій є наступним:

Негайно вимити місце контакту з милом.

Потримати поранену поверхню під струмом проточної води (кілька хвилин або поки кровотеча не припиниться), щоб дати змогу крові вільно витікати з рани.

За умов відсутності проточної води обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук.

Не можна використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод, оскільки вони можуть викликати подразнення пораненої поверхні та погіршувати стан рани. Не можна стискати або терти пошкоджене місце. Не можна відсмоктувати кров з рани, що лишилася після уколу.

При потраплянні потенційно інфікованої рідини з високим вмістом ВІЛ на непошкоджену шкіру: 

За умов відсутності проточної води обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук.

Використовувати слабкі дезінфікуючі засоби, наприклад, 2% або 4% розчин хлоргексидину глюконату.

Не можна використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод, оскільки вони можуть викликати подразнення шкіри та погіршити її стан.

Не можна терти або шкрябати місце контакту.

Не можна накладати пов’язку.

При потраплянні потенційно інфікованої рідини з високим вмістом ВІЛ в очі:

Одразу промити око водою або фізіологічним розчином.

Сісти, закинути голову та попросити колег обережно лити на око воду або фізіологічний розчин, щоб вода або розчин затекли під повіки, час від часу обережно відтягуючи повіки.

Не знімати контактні лінзи під час промивання, тому що вони створюють захисний бар’єр.

Після того, як око промили, контакті лінзи зняти та обробити, як зазвичай, що зробить їх абсолютно безпечними для подальшого використання.

Не можна промивати очі з милом або дезінфікуючим розчином.

При потраплянні потенційно інфікованої рідини з високим вмістом ВІЛ на слизову оболонку ротової порожнини:

Терміново виплюнути рідину, що потрапила до рота.

Ретельно прополоскати рот водою або фізіологічним розчином й знову виплюнути. Повторити полоскання кілька разів.

Не можна використовувати для промивання мило чи дезінфікуючий розчин.

Спостереження та обстеження за постраждалими здійснюється протягом 6 місяців від моменту випадкового контакту.

Інформація використана за дозволом  МБФ «Альянс громадського здоров’я

http://aph.org.ua/uk/resursy/vydannya-alyansu/