Симптоми
При зараженні ВІЛ більшість людей не відчувають ніякого дискомфорту. Іноді через кілька тижнів після зараження розвивається стан, схожий на грип (підвищення температури, висипання на шкірі, збільшення лімфатичних вузлів, пронос).
Протягом довгих років після інфікування людина може відчувати себе здоровою. Цей період називається прихованою (латентною) стадією захворювання, коли імунна система намагається знешкодити хвороботворний збудник та знищити його за допомогою спеціальних білих клітин крові (CD4+ лімфоцити) та специфічних антитіл.
При відсутності своєчасно розпочатої противірусної терапії ВІЛ поступово руйнує імунну систему, знижується опірність організму до інфекцій. У певний момент опірність організму стає настільки низькою, що у людини можуть виникати ті чи інші інфекційні хвороби, котрі раніше ніколи не з’являлися . Ці хвороби називаються «опортуністичними».
Опортуністичні інфекції при ВІЛ викликані різноманітними вірусами, бактеріями або найпростішими. Вони включають в себе герпес, кандидоз, вірус папіломи людини, малярію, лімфому, саркому Капоші, пневмоцистну пневмонію, токсоплазмоз, цитомегаловірус, туберкульоз.
Останньою стадією ВІЛ-інфекції є синдром набутого імунодефіциту (СНІД), який, за відсутності лікування, у деяких людей може виникнути через багато років. Для СНІДу характерно розвиток деяких видів раку, опортуністичних інфекцій або інших важких клінічних проявів хронічного характеру.
Інфікування людини ВІЛ відбувається при попаданні біологічних рідин, що містять ВІЛ в максимальній концентрації, в кровотік або на слизову оболонку.
Шляхи передачі ВІЛ:
– статевий (як при гомо-, так і гетеросексуальних статевих контактах). Випадкові статеві зв’язки (близько 80% людей, які живуть з ВІЛ, заразилися саме при незахищеному сексі);
– ін’єкційний шлях (внутрішньовенне введення наркотиків) – при використанні загального посуду, голок або шприців при введенні наркотичних речовин;
– від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, під час пологів і при грудному вигодовуванні);
– при використанні нестерильного інструментарію під час нанесення татуювань; при проведенні косметичних, манікюрних і педікюрних процедур, пірсингу;
– при медичних інвазивних втручаннях в лікувально-профілактичних установах (інфікування ВІЛ може відбутися при переливанні крові, її компонентів, пересадці органів і тканин, використанні донорської сперми, донорського грудного молока від ВІЛ-інфікованого донора, а також через медичний інструментарій для парентеральних втручаннях, вироби медичного призначення, які контаміновані ВІЛ і не пройшли обробку відповідно до вимог нормативних документів).
ВІЛ не передається:
– при розмові (при чиханні та кашлі);
– при рукостисканні і обіймах один одного і поцілунках (без пошкодження слизової губ партнера);
– через дверні ручки, поручні і поручні в громадському транспорті;
– при користуванні спільними речами, постільною білизною, загальними ванній і туалетною кімнатою, в басейні або лазні;
– через столовий посуд або їжу;
– при укусах тварин або комах.
У світі не зареєстровано жодного випадку передачі ВІЛ-інфекції побутовим шляхом.